Запитайте керівника будівельної компанії, що знижує прибутковість, і ви почуєте про вартість матеріалів, нестачу робочої сили та затримки з отриманням дозволів. Водночас рідко хто згадає екскаватор, який простоює на об’єкті за п’ять кілометрів, або пікап, якому вже шість тижнів тому потрібно було замінити мастило. Проте саме такі непомітні прояви неефективності накопичуються та перетворюються на одні з найбільших контрольованих витрат компанії.

Компанія McKinsey встановила, що в будь-який момент часу до 40% техніки будівельної компанії може простоювати, переважно тому, що керівники не мають інформації в реальному часі про місцезнаходження активів та їхню доступність. Це не проблема продуктивності, яку можна вирішити, змусивши бригади працювати інтенсивніше. Це проблема прозорості, і саме вона підтверджує економічну доцільність управління транспортними засобами та важкою будівельною технікою як єдиною системою.

Рішення щодо технічного обслуговування до виникнення поломки

Будівельна техніка рідко виходить з ладу у зручний момент. Незапланована поломка зазвичай коштує у три-п’ять разів дорожче, ніж той самий ремонт у межах планового технічного обслуговування, якщо до базової вартості ремонту додати термінову доставку запчастин, підвищені тарифи технічних спеціалістів і час простою бригад.

У галузі відбувається перехід до прогнозного технічного обслуговування на основі телематичних даних. Мотогодини, гідравлічний тиск, витрата пального та характер вібрацій передаються до системи, яка виявляє проблеми за кілька тижнів до того, як вони спричинять відмову обладнання. Компанії, які впроваджують такий підхід, відзначають суттєве скорочення незапланованих простоїв.

Пальне

Пальне є однією з найпомітніших статей будівельного бюджету й водночас однією з тих, які порівняно легко взяти під контроль, щойно автопарк починає надавати реальні телеметричні дані. Економія в межах 25–30% не є рідкістю після виявлення та усунення надмірної роботи на холостому ходу, неефективних маршрутів і несанкціонованого використання. Якщо додати до цього підвищення рівня використання завдяки ефективнішому розподілу техніки, сукупна віддача починає зростати завдяки скороченню витрат на пальне та уникненню зайвої оренди.

Для отримання відчутного результату не потрібен парк із сотень транспортних засобів. Невеликі підрядники, які експлуатують від 10 до 15 одиниць техніки, нерідко отримують вищу відсоткову віддачу, ніж великі автопарки, оскільки навіть одна попереджена поломка або суттєве скорочення витрати пального має непропорційно великий вплив на вужчу маржу.

Дотримання нормативних вимог і безпека

Автопарк без послідовного моніторингу також не має належно впорядкованої документації щодо дотримання нормативних вимог. Ця прогалина стає дорогою одразу після інциденту, аудиту або поновлення страхового полісу. Централізовані журнали технічного обслуговування, записи про перевірки та дані про поведінку водіїв надають компанії конкретну документацію, на яку можна послатися, замість того щоб поспіхом відновлювати історію за паперовими журналами та спогадами працівників.

Вартість незнання місцезнаходження техніки

Коли місцезнаходження одиниці техніки невідоме, збитки проявляються у сферах, які не завжди безпосередньо пов’язують з «управлінням автопарком». Якщо керівник об’єкта не може підтвердити, чи перебуває ущільнювач на будівельному майданчику, він може замовити його в оренду, тим самим продублювавши витрати на актив, який уже є десь у складі парку.

Незапланований простій критично важливої техніки може призвести до затримок проєкту вартістю від 2 000 до 10 000 доларів на день, якщо врахувати простій працівників, пропущені контрольні етапи та штрафи субпідрядників. Інструменти забезпечення прозорості автопарку здатні змінити цю ситуацію. Керівники проєктів можуть у реальному часі бачити статус кожної машини: використовується, доступна, перебуває на технічному обслуговуванні, у дорозі або виведена з експлуатації.

Підготовка економічного обґрунтування всередині компанії

Підрядники, які найшвидше отримують віддачу, зазвичай починають з одного об’єкта або одного класу активів, підтверджують переваги у сфері прозорості та технічного обслуговування, а потім розширюють програму. Те, що починається як пілотний проєкт для п’яти дороговартісних машин, нерідко стає стандартом, якому згодом має відповідати решта автопарку.

Економічне обґрунтування управління автопарком у будівництві насправді стосується не стільки технологій. Ідеться про перетворення сукупності окремо керованих активів на єдину систему, у якій рішення ухвалюються на основі даних, а витрати на техніку, що простоює, незаплановані зупинки та перевитрату пального перестають непомітно знижувати прибутковість проєктів.